Архив событий

Рейтинг:  5 / 5

Микола Романюк

Під час цьогорічної відпустки з друзями на Дністровській затоці Бакота (Хмельниччина) ми мали змогу постійно і небезуспішно ловити рибу. Наловленої риби вистачало для приготування ухи, смаження, грилювання та засолення для чималого товариства.
Але ще ціннішим виявився досвід риболовлі разом зі справжніми фахівцями. Звичайно, нам чотирьом “нормальним” рибакам хотілося зловити рибки, але як її дістати з того необ’ємного водоймища, у нас не було чіткого розуміння, а лише туманні уявлення.
Уже наступної доби під час спостереження я був вражений різницею між ними і нами - фахівцями і профанами. А коли, ловлячи поруч, вони ухитрилися на кожну нашу рибинку упіймати п’ять-сім своїх і то яких, то у мене загострилося спостереження: що я роблю не так, чому моя ловля не така успішна.

Те, що я спостеріг за шість днів, відкрило мені причину нашого неуспіху. Нашвидкоруч записавши їх, зрозумів, що на прикладі риболовлі немовби сам Дух Святий вказав мені на безліч ворогів успішного служіння та ефективної праці, а про них варто знати. Думається, ці думки будуть корисні пасторам та лідерам, які незадоволені розвитком різних служінь у своїх церквах. А ще думаю, знання цих “ворогів” актуальне взагалі для здійснення будь-якої особистої чи спільної праці. А ворога потрібно знати в лице.
Отже, що заважає ефективно досягати результатів?

ВОРОГ ПЕРШИЙ

ВІДСУТНІСТЬ СПРАВЖНЬОГО БАЖАННЯ
І ПОСВЯЧЕННЯ

Ми дуже відрізнялися: справжні рибаки не просто “горіли” бажанням щось зловити, вони знали, що робити, були рішучими, цілеспрямованими, швидкими і… спорядженими. Вражала їхня посвята: витрата коштів на якісне спорядження та наживку, приготування підкормки та всіх супутніх необхідностей, витрата сили і часу для серйозної попередньої підготовки. І відсікання усього, що б могло відволікати.

А я приніс удосвіта (6:00) свою вудку, що було цілком недоречно - було 15 метрів мілини. Що робити з кормушкою на фідері (спінінгу) я теж не знав. Але чи насправді дуже хотів? Бажання начебто було, але ж відсутня мобілізація: знаючи, що буде рибалка, я не приготувався належним чином. Я взагалі не був насправді готовим!
Якщо є мета, то їй має підкоритися все: і розпорядок дня, і готовність працювати, коли інші відпочивають і розважаються - для реалізації мети потрібна терпелива та дисциплінована праця.
Якщо ти хочеш результату у служінні: прогресу, розвитку, зросту людей якісно і кількісно - наскільки насправді ти цього хочеш? Що ти вже зробив за останній місяць? А за останнє півріччя? Значного мало?… Більше нарікання на обставини, людей та рессурси? А ти кажеш, що хочеш…
Отже, висновок: для успішної та результативної праці потрібне не якесь невимовне бажання і надія, що якось все вдасться і вирішиться, а справжнє бажання та посвяченість, яким підкорюється усе і втілюється у конкретних діях.

ВОРОГ ДРУГИЙ

ВІДСУТНІСТЬ НАЛЕЖНОЇ ПІДГОТОВКИ

(Продовження попередньої думки)

Для успішного рибальства потрібні певні знання, спорядження і навички. Знання і навички потрібно набути, спорядження купити.

У них (фахівців) була нереальна кількість всякого рибальського причандалля - різних вудочок, сіток, підсаків, електродзвоників, більше десятка видів зазубців, снастів, я вже й мовчу про прикормки й ароматичні добавки зі смаком ванілі та кориці для риб’ячої каші! Здавалося, вони знали майже все і вміли все.
Зекономив на спорядженні - більше часу витратив на його заміну у час, коли потрібно ловити. Немає навичок - вудка довше на березі, як у воді. А ще не можна прийти на беріг і одразу почати витягувати гарну рибу. Спочатку потрібно перевірити і приготувати снасті, тоді зварити/розмісити кашу, і це все завчасно. Але про ці речі потрібно знати (!!!) і відповідно приготуватися.
Коли ти прагнеш успіху в праці - повинен знати, як і що зробити. І також знати про всі новинки і передові розробки. Немає потреби нарікати на неуспіх, якщо ти не готовий до справи. Успіх та результат - це не лотерея і доля, а результат наполегливої та осмисленної праці.
Ось у церкві немає молоді. А що ти насправді знаєш про стан молоді у церкві, у місті? Зі скількома пасторами та молодіжними лідерами, які це служіння успішно здійснюють, ти поспілкувався? Ти і твої люди відвідують молодіжні конференції щодо праці з сучасною молоддю? Що ви уже спробували і які кроки вже зробили? А разом з церквою ви вже обговорили про те, на які зміни готові піти, щоби бути відкритими для молодого покоління?

ВОРОГ ТРЕТІЙ

СЛІДУВАННЯ ШАБЛОНУ ТА ОДНОМАНІТНІСТЬ

У перший день риба ловилася три години: з 21:00 і вранці з 4:00 до 6:00. Декілька з нас вирішили, що наступного дня ловитимуть звечора, а інші з 4 до 8:00. Але… того дня основна ловля була між 2 і 4 ранку! Ми, як уже “знаючі” рибаки вважали, що перед обідом нічого не ловиться, але і це виявилося не так!

Це навчило мене дечого важливо - вчорашній успішний час, як і вчорашній невдалий час сьогодні нічого не означають. Значення має лише постійність і послідовність. Якби ми ловити щодня в один і той же ж час - результат був би стабільно мізерний, окрім одного-двох разів. Ловити звечора і до ранку - це і було секретом гарної і, головне, успішної риболовлі.
Висновок: для доброго результату немає “секретного успішного” чи “магічно-таємничого” методу - безперервна праця й терпеливість в очікуванні є головним секретом - вони і мають вирішальне значення.
І ще щось дуже важливе: виявляється риба не прихильна до однієї  й тієї ж наживки, жодної одноманітністі. Найкраще йшов “сендвіч”: три опариші, два черв’яка і присмажене поляками тісто (продається) - але це лише на зазубець! А ще є каша, приправлена всілякими “секретними” добавками та ароматичними приправками.
Тому ще один висновок: немає єдиного “успішного” методу як у загальному служінні, так і в молодіжному, жіночому та євангелізаційному. Ісус проголошував Добру Новину вченим одним способом, невченим - іншим, а учням - ще в інакший спосіб! Я взагалі не думаю, що ми можемо виявити «метод» Ісуса. Адже любов неймовірно творча і винахідлива.

Закритість до нового в благовісті, прихильність до “старого” і “перевіреного” є ворогом актуального служіння сучасним грішникам. Вихід - у молитовній відкритості й готовності до нового і невідомого - до експерименту.

ВОРОГ ЧЕТВЕРТИЙ

НЕАДЕКВАТНА РЕАКЦІЯ

По-перше: замешкання, невчасність, повільність.
Коли риба за всіма ознаками уже “на гачку”, її потрібно тієї ж секунди тягнути. Будь яка затримка веде до втрати: риби немає, гачки порожні, натхнення не те… Про “спізнення” рибаки можуть багато говорити! Скільки риби нереально великих розмірів і ваги “зірвалося”…
Світ зі своєю культурою та трендами не без Божої милості надає особливі можливості для служіння за межами церкви - йти до школи з профілактичним матеріалом чи з уроками християнської етики; освоювати спорт чи сімейний клуб, створювати благодійний фонд чи молодіжну громадську організацію - можливості є: але чи не проходять вони повз тебе? Я знаю: ти зайнятий чимось іншим, і воно також нібито важливе. Але коли приходить час “тягнути” - твої руки зайняті чимось іншим: ніби важливим, і все ж не настільки, щоб упустити рибу - те, заради чого ти вибрався на озеро.
Чимало служителів неабияк завантажені різними церковними справами… і не встигають витягти нову рибинку - краще перекладати з миски у миску уже зловлену…  Ще Ісус говорив, що жнива дозріли, а ми «тормозимо», пропускаємо час і нагоду, щоби досягати нецерковних людей. І тоді залишається нарікати на останній час.
Та ж сама ситуація й у приватному житті: Господь через людей і ситуації та різні випадки пропонує можливості для праці, для навчання, для розвитку, для знайомства, а людина… пропускає повз себе ці можливості. Не гальмуй, а використовуй; не нарікай, не відкладаючи, рухайся й дій.
Є й інша неправильна реакція: відсутність витримки.
Риба почала клювати, і… ти вже її “посмажив” - рвеш вудку без оглядки. Хоча нічого не сталося, ти просто не витримав процесу клювання і додав собі ще шмат роботи. Ця ситуація цілком протилежна попередній, коли не можна чекати - потрібно швидко діяти.
Скільки важливих, доленосних і потенційно успішних справ не здійснено і завалено лише тому, що відповідальна людина не витримала, не дочекалась першого результату, просвітлення, успіху!
А може все-таки варто продовжити твоє навчання і не поспішити усе кидати? Можливо, все-таки варто послухати старшого і досвідченішого, і не здійснювати поспіхом певну діяльність, а продовжувати…
Успіх любить творчих? Так! Діяльних? Безперечно! Але завжди терплячих! Тому сіючи у березні, не копай у квітні, а чекай до вересня.

ВОРОГ П’ЯТИЙ

БАГАТО БАЛАКАНИНИ І ЗАЙВИХ СЛІВ

Якщо ви не знали - то риба має добрий слух і прекрасно усе чує. А тому шум біля води відлякує рибу. Вона просто не буде ловитися біля «гучної» компанії. Та й сама балаканина суттєво уповільнює працю і створює суєтливість.
Все і так зрозуміло - голосні заяви часто ними і лишаються. Роблення шуму відволікає від праці. Говори, коли час говорити і працюй, коли час працювати. Хто прагне успіху - не буде змішувати ці дві речі.

Кажуть, що студенти витрачають більшість часу на розмови про те, що у них зовсім немає часу. А християни тратять час, нарікаючи на те, наскільки темна темрява, велика гріховність і погані, небажаючі вірити люди. Або з жалем згадуючи про “старі і добрі” часи, коли все було по-іншому. Ла-ла, ла-ла. Скільки високих дискусій і проповідей, скільки зустрічей і рішень стають на заваді простих рішучих дій. А якщо піде щось не так, а якщо буде провал, а якщо людина виявиться не та, а що інші скажуть, а що … ла-ла, ла-ла. Результат цих розмов - бездіяльність, пасивність, блокування ініціатив, вгашення Духа.

Тому менше слів, а більше справи. Важливо не боятися невдачі (її не знають бездіяльні), а робити, навіть якщо не всі виявляють суцільне задоволення та підтримку. А ще важливо не збирати надто великі комісії і численних дорадників. Бо саме на бездіяльних порадниках вмирає багато добрих ініціатив. Шукайте людей справи і бійтеся тих, хто багато говорить про те, що робить. Радьтеся і прислухайтеся до тих, чия праця переважає слова.

ВОРОГ ШОСТИЙ

ВІДСУТНІСТЬ ТА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ФАХІВЦЯ

Тоді, на Дністрі не лише у мене вперше був рибак-наставник. Так, це він показав ЯК правильно ловити і що потрібно робити, а чого - ні. Саме він показав, як готувати місце, як виявилося згодом, для дуже успішної риболовлі. Саме він підбадьорював, підказував, заохочував, допомагав тим, що мав і що умів. Повинен сказати: не май ми тоді наставника - довелося б, у кращому випадку, задовільнятися пісною юшкою… А завдяки йому дністровський, відгодований, реально смачний лящ став нашим щоденним раціоном. Риби було досхочу і навіть трішки більше.
Варто сказати, що без наставників ми б безперервно намагалися винайти велосипед. Ментор потрібен у будь-якій справі, де ми новачки. Завдяки йому ми неймовірно скорочуємо дистанцію оволодінням нового. Він покаже як правильно, як краще. Він навчить і направить.

І все ж є одне «але». Навіть найкращий вчитель не може усе знати. А ще як людина, він може помилятися. Буває, що учитель сам перестає вчитися - тоді він робить за звичкою. І коли ти дієш лише як він, то це може бути з часом не ефективно. А ще він може зловитися на інших ворогів успіху…
Тому, по-перше, завжди май вчителя і наставника - будеш швидше розвиватися, швидше зростеш, будеш ефективнішим, обійдеш багато підводних небезпечних скель. А по-друге, прагни більшого, читай більше, спостерігай за іншими і дивись на альтернативне. Ти сам будеш відповідати за себе і за свою працю перед Богом.

ВОРОГ СЬОМИЙ

ЗОВНІШНІ ОБСТАВИНИ

По-перше, природні обставини.
У рибальстві ці вороги очевидні: комарі, темрява, спека, вітер, дощ… Вони просто перевіряють серйозність твоїх намірів. Бо всі ці вороги додають клопіт і … не більше. Їх доволі просто побороти. Потрібно бути готовими і запастися антимоскітними, протидощовими та іншими необхідними засобами. Те, що не можна негайно подолати, те потрібно перетерпіти і перечекати.
У служінні є ті ж побутові вороги: відсутність приміщення, його невідповідність, ворожо налаштовані сусіди чи гості, відсутність необхідного матеріального забезпечення, тощо. А ще черговий (і вже вкотре) неуспіх і провал - розчарування невдачею. Вихід той самий - запастися необхідними засобами, але частіше просто терпінням. Пам’ятаймо: той, хто втрачає терпіння, той втрачає силу.
По-друге, люди.
Для рибака - це місцеві фраєра або водолази, яким, о збіг, потрібно ловити саме біля вас, у тому ж місці і у той же час.

А у справі - це нечесні і підлі конкуренти, які не на жарт завдають шкоди. Особливо важко, коли ти практично не можеш цьому зарадити. А можливо, вас покидали близькі друзі або ж проявляли невірність співробітники, брати та сестри. Вас нищівно і недоречно критикували, підставляли, обманювали, обіцяли і не виконували? Ви отримуєте нерозуміння від домашніх? І ще й внутрішній маленький сумнів, мов черв’ячок гризе?

Вихід є, радити легко - важко практикувати. Насамперед потрібне терпіння і довготерпіння. А ще сила одностороннього прощення, прийняття поразки і мужність починати знову і знову, і знову. Так, як це робив свідомий своєї місії брат Павло, апостол Господній. Не зупинятися, але йти далі, як апостол Павло - його ніщо не змогло зупинити. На його місці і при тій кількості ворогів і супротивників, які мав Павло, багато з сучасних християн проголосили б, що благовістя поганам - не Божа воля (2 Коринтян 12,26-27).

ВОРОГ ВОСЬМИЙ

ЗАЗДРІСТЬ І ДУХ КОНКУРЕНТНОСТІ

У сусіда клює, а у тебе ні? Він витягає рибину за рибиною, а в тебе лише дрібнота? То ти знаєш, як йому нашкодити - рогаточка прибережена… А потім він тобі… Тебе хтось запитав, на що ловиш? Хай сам пробує на все, що може - не можу ж я усі свої таємниці видати! Бо я кращий, досвідченіший! Я успішний - інші повинні заздрити і мовчки вчитися, здалеку приглядаючись.
Заздрість веде до ворожнечі більше прихованої чи менше, веде до протистояння, до злоби і переорієнтування зусилля з ловлі на протистояння. Ось і наповнені товариства, групи, церкви зокрема і братство в цілому не братами і співробітниками, а тихими і не дуже конкурентами. Вони готові одне одного критикувати і висміювати, отримуючи тиху втіху від оступлення іншого. Або спостерігати за провалом і неуспіхом, отримуючи виправдання для для своєї бездіяльності. Спостерігав наступне: якщо хтось чогось досягнув, то інші мають вчитися у нього, бо він успішний, знаючий і фахівець. А інші йому на помсту… правильно - іґнорують його.
Шкода, бо лише об’єднання, взаємодопомога і взаємовиправлення можуть дати насправді благословенні результати. Немає альтернативи братерській, дружній і відкритій спільності. Бог приготував найблагословенніші результати однодумцям.
До речі, автори новозаповітніх посланнь, особливо в контексті служіння, багато говорять проти заздрості.

…бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-людському робите?
(І Коринтян 3:3)

Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,  ¹⁵ це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.  ¹⁶ Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ! (Якова 3:14-16)

Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови… (І Петра 2:1)

В доланні «ворогів» особливо цінним порадником є для мене апостол Павло. Велетенська працездатність та працелюбність, неймовірна внутрішня посвята та зовнішня протидія і його слухняність Духу Святому та залежність від Ісуса, ради Якого готовий був на найшвидшу смерть, додають особливої ваги його словам-порадам:

Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі. Филип’нам 3,12-14.
Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь (відзначайтеся-пер.І.Хоменко, преуспевайте-Синод.пер.) завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі! (І Коринтян 15:58)

(матеріал взято з персонального блогу Миколи http://www.rmikola.com/?p=461)